Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale) - це квіткова рослина, що належить до родини Айстрові (Asteraceae). Батьківщина цієї рослини - Європа та Азія, але зараз її можна зустріти на всіх континентах, крім Антарктиди. Назва кульбаби походить від французької dent de lion, що означає "лев'ячий зуб". Це пов'язано з формою листя, яке має зубчасту форму і нагадує зуби лева.

Кульбаба - це трава, яка має безліч застосувань. Найчастіше її використовують у салатах. Листя можна їсти сирим або приготованим. Воно є хорошим джерелом вітамінів А, С і К. Кульбабу також використовують як сечогінний засіб. Це означає, що вона допомагає збільшити виділення сечі і може бути корисною під час лікування таких захворювань, як набряки і високий кров'яний тиск. Кульбабу також можна використовувати для лікування проблем із печінкою.

Кульбаба - витривала рослина, її можна зустріти в найрізноманітніших кліматичних умовах. Найкраще вона росте в добре дренованому ґрунті, багатому органічними речовинами. Кульбабу можна зустріти на луках, полях і пустирях. Вона також є поширеним бур'яном на газонах.

Кульбаба - багаторічна рослина, тобто живе понад два роки. Рослина цвіте з ранньої весни до кінця літа. Квіти жовті та мають розмір близько 2,5 см у поперечнику. За квітами слідують насіннєві головки, які часто називають "кулями" або "годинником".

Кульбаба - дуже проста у вирощуванні рослина. Насіння можна висівати прямо в саду ранньою весною. Рослину також можна розмножити діленням. Це найкраще робити восени.